Поселення Москва заснував київський князь Юрій Долгорукий, але на цьому все "родство" Москви з Києвом закінчується, тому як нащадки Долгорукого, правителі Москви відреклись від родинних звязків з Києвом (Русю) і прийняли присягу вірності ханам Золотої Орди і стали служити її інтересам.
Русь – як державу з центром в Києві – створили племена полян. Поляни давно жили на правому березі середньої течії Дніпра. І Київську землю (землю полян) задовго до державотворення називали Руссю. Полянські міста: Київ, Чернігів, Переяслав. Згодом поляни об'єдналися з іншими слов'янськими племенами. Поляни, деревяни, сіверяни, дреговичі, радимичі, в'ятичі, кривичі, словени ільменські. Об'єднавшись, асимілювавшись, ці вісім племінних союзів стали основою Русі. Ось цю загальну народність пізніше і почали називати русинами. Руси чи русини були основою Русі, з центром у Києві.
Русь із центром у Києві була свого роду імперською державою. Був центр (Київ та Київщина) і були колонії, які платили русинам данину. Серед тих, хто платив данину, були і литовські племена, і фінсько-угорські.
Усі завойовані землі також вважалися Руссю. Але населення цих колоній не було етнічно русинами. І самі себе вони русинами не вважали. Вони були «руськими людьми» лише у тому сенсі, що данину Русі платили. Та й віри однієї були (церква спільна) стала після того, як Русь ці племена завоювала.
Фіно-угри, що платили Русі данину, проживали між Волгою та Окою та в Приураллі. На Русі ці території називали Залісся. Це центральна частина сучасної Росії. Залісся до Русі приєднали десь у X-XI столітті. На той час Русь уже століття-два як існувала. І русини сформувалися як етнос.
Наприкінці XI століття у Заліссі утворилося окреме князівство: Ростово-Суздальське. У ньому було два центри: Ростов та Суздаль. У XII столітті виник ще один центр: Володимир. Саме це землі у літературі ХІХ століття називають Ростово-Суздальською або Володимиро-Суздальською Руссю.
У X столітті Ростово-Суздальська земля була переважно заселена фінськими племенами. На цих землях і почав формуватись етнос сучасного російського народу.
Як і будь-яка метрополія, Київ впливав на завойовані народи. Слов'янські переселенці на Залісся, звісно, перемішалися із фінськими племенами.
І, звичайно, фінно-угри та інші племена згодом зрусинилися. І мову вони переймали, і православну віру.
Залісся, можна сказати, знаходилося на задвірках Русі. Народності, що його населяли, через непрості умови життя бідували. Торгових шляхів майже не було. Навколо ліси та болота.
Тому Київські князі не вважали ці землі «ласим шматком». На них довго не звертали майже жодної уваги. Русини зі своїх багатих і теплих країв у Залісся натовпом не валили. Переселенців-русинів було замало.
На початку XIII століття через міжусобні війни Русь ослабла і впала під натиском татар. Татари здобули і Русь, і Польщу, і Угорщину, і північні Балкани. Повернувшись із переможного походу, татари створили свою державу.
Фіно-угри спочатку були під Руссю, потім під татарською Ордою. Частково під впливом Русі вони обрусинилися, а під впливом Орди – отатарі. Причому, отатрілися вони дуже сильно.
Слова, які приписуються в мережі інтернет С. Єсеніну, "Думи" (підтвердження не маємо, не виключено, що фейк):
"Наша отатарена мова - лише жалюгідна пародія на українську мову, яка безумовно слов'янська".
Достовірність слів, що приписуються Єсеніну, поки що підтвердити не вдалося
Але вплив Русі російські історики навмисне перебільшують. А вплив Орди – навмисне применшують.
Ломоносов, Міллер, Соловйов, Ключевський, Покровський та купа інших вчених писали, що основа народу Московії – це фінно-угорські племена (чудь). Деякі з них казали, що у росіянах 1/5 слов'янської крові.
Москва як невелике поселення з цією фінською назвою згадується в письменах, що збереглися, тільки з середини XII століття. У XVI столітті ця назва поширилася на все московське князівство.
Звичайна справа тих часів: місто Рим дав назву Римської імперії, Москва – Московської. Власне тоді і саме Московське князівство з'явилося на міжнародній арені.
Видача ярлика на князівство Московії
Московське князівство заснував хан Менгу-Тімур у 1277 році.
Москва і Московія є продуктом державної діяльності татаро-монгольської імперії та особистим надбанням хана Золотої Орди Менгу-Тімура. Саме при ньому вперше з'явилася Москва як поселення, зафіксоване у 1272 році, тобто при третьому татаро-монгольському подушному переписі, а перший Московський улус (князівство) з'явився у складі Золотої Орди у 1277 році, коли Хан Менгу-Тімур вручив ярлик «на князювання молодшому синові Олександра Невського - Данилу, який досяг на той час, за татаро-монгольськими законами, повноліття (16 років).
Селище Москва стало заселятися племенами Моксель з 1272 року, а удыльне Московське князівство виникло 1277 року. Саме хан Золотої Орди Менгу-Тімур, а не Юрій Долгорукий, став справжнім засновником Москви та Московського улусу.
Надалі своєму власному дитині — Московії, золотоординські хани сприятимуть у всьому. Завдяки допомозі та дозволу Сараю, Московія незабаром стане на шлях так званого «збирання землі російської». Але саме собою це поняття «збирання» з'явиться значно пізніше, коли на кістках тисяч убієнних виникне імперія і їй знадобиться «велике далеке минуле». Тоді російська еліта і почне красти все чуже, щоб видати за своє. Вона навіть відмовиться від прабатьків своєї державності — татаро-монголів, не кажучи вже про відмову від свого корінного фінського етносу — мері, муроми, міщери, весі, печори, пермі, мокші, мордви тощо.
У 1610 році, в Московії на Борисі Годунові (мурза Гудун) закінчилася династія Ченгізидів (родич Чингісхана), і на трон звели Олексія Кішку з фінського роду Кобили, а при вінчанні його на Царство церква дала йому прізвище Романов, який начебто прибув з Риму правити Московією.
Справжні володарі та повелителі Ростово-Суздальських та Московського князівств з 1238 по 1357 роки:
1) хан Батий (Саїн), 1238-1250 роки;
2) хан Сартак, 1250-1257 роки;
3) хан Берке, 1257-1266 роки;
4) хан Менгу-Тімур, 1266 -1282 роки;
5) хан Туда-Менг, 1282-1287 роки;
6) хан Талабуга, 1287-1290 роки;
7) хан Тохта, 1291 -1312 роки;
8) хан Узбек, 1312-1342 роки;
9) хан Джанібек, 1342-1357 роки.
Ханський ярлик – це письмовий документ, що підтверджує волю кагана.Давав право князю на управління землями та частку від зібраної данини.Російська мова вперше зявилась в 1724 році від академіка Третяковського. Всі документи Івана Грозного, оригінали написані на тюркській мові.
Росія (грец. Ρωσία) - Греко-візантійська назва Русі. Коли ми називаємо РФ Росією, ми фактично називаємо її Руссю, що взагалі неправильно. Русь — це Україна, а Московія лише привласнила собі цю назву. До речі, РФ ненавидить Україну саме через це.
Ось що писали Маркс і Енгельс про "Росію" та "росіян":
"Московія була вихована і виросла в жахливій і мерзенній школі монгольського рабства. Навіть після свого звільнення Московія продовжувала грати роль раба, що став паном. Згодом Петро Великий поєднував політичне мистецтво монгольського раба з гордими прагненнями монгольського володіння".
"Сама назва Русь узурпована московитами. Росіяни не тільки не є слов'янами, але навіть не належать до індоєвропейської раси. Вони прибульці, яких треба вигнати назад за Дніпро.... Я хотів би, щоб цей погляд став переважним серед слов'ян" Маркс, Ф. Енгельс (Твори, том 31, Москва, 1963).
"Росія, яка не має жодного відношення до Русі, і отримала свою назву в кращому випадку в ХVІІІ столітті, проте - нахабно претендує на історичну спадщину Русі, створеної на 800 років раніше. Проте Московська історія пришита до історії Русі білими нитками і повністю сфальсифікована.
У кривавому болоті московського рабства, а не в суворій славі норманської епохи стоїть колиска Росії. Змінивши імена та дати, побачимо, що політика Івана III та політика сучасної московської імперії є не просто схожими, а й тотожними. Росія породжена і вихована в мерзенній та приниженій школі монгольського рабства. Сильною вона стала лише тому, що у майстерності рабства була неперевершеною. Навіть тоді, коли Росія стала незалежною, вона й надалі залишилася країною рабів. Політика Росії – незмінна. Російські методи і тактика змінювалися і змінюватимуться, проте головна мета російської політики - підкорити світ і правити в ньому - є і буде незмінною. Московський панславізм - лише одна з форм загарбництва. Карл Маркс, "Викриття дипломатичної історії 18-го століття", Глава IV (оригінал "Free Press", London, 1856-1857), репринт "Зібрання творів К. Маркса і Ф. Енгельса англійською мовою" під ред. В.А. Смирнова, Б.Г. Тартаковський, т. 15, М., 1986).
«Росіяни називають все російське слов'янським, щоб потім назвати все слов'янське російським»
— так 1844 року великий чеський письменник Карел Гавлічек попереджав співвітчизників про небезпеку неосвіченого захоплення Росією. Беззаконня, безкультурність, егоїзм і аморальність російської аристократії, убогість і відсталість російських сіл - такий побачив у середині 19 століття Росію чех Гавличек, майбутній письменник і політик, і з того часу - переконаний противник русизму.
"Є дві Русі: Перша - Київська має своє коріння у світовому, а мінімум у європейської культури. Ідеї честі, свободи, справедливості розуміла ця Русь така, як розумів їх увесь західний світ. А друга Русь – Московська. Це Русь тайги, монгольська, дика, звірина. Ця Русь зробила своїм національним ідеалом криваву деспотію та дику лють. Ця Московська Русь здавна була, є і буде повним запереченням всього європейського та заклятим ворогом Європи”.
Вкравши назву Русь в України, і надавши собі її історію, Москва почала винищувати і забороняти будь-яку згадку про існування України, її мову, культуру та літературу, щоб приховати свої справжні походження і злочини.
Ф. Тютчев:
"Російська історія до Петра Великого - одна панахида, а після Петра Великого - одна кримінальна справа!"
Список заборон української мови, літератури та традицій у Росії (російській імперії):
заборони української мови, літератури та культури у Російській імперії 1627-1958 рр.заборони української мови, літератури та культури у Російській імперії 1832-1881 рр.Список заборон української мови та літератури (російською мовою) в Російській імперії
Катерина II, після окупації останньої вільної Руської Держави - Великого князівства Литовського (територія Білорусі) в 1795 р., своїм наказом веліла назвати угро-фінські племена Московії "великоросами", а українців (справжніх русичів) - "малоросами".
P.: У документах Монгольської імперії Московія значилася як "Заха Улас" (периферія). Це єдина вірна етимологія російського слова "ЗАХАЛУСТЯ".
Українська (Україна) 
Русский (Россия) 
